Книга разом з людиною все її життя, вона розвивається разом з нею. Людина відкриває довкілля, відкриває свій внутрішній світ і переносить все це у книжки: художні, наукові...
Книга, як естафетна паличка, передається з покоління в покоління, та читати її чи ні- лише наш вибір. Та не менш важливо вміти обрати, що саме читати. Все прочитане так чи інакше впливає на нашу підсвідомість, формує наш характер, навчає. Хто знає, а може ті, хто полюбляє поезію доби романтиків, стають більш чутливими, а ті, хто надає перевагу комедійним жанрам, більше посміхаються і вміють шукати комічне у будь-яких ситуаціях? Коли душа хоче полинути у політ разом зі словами, поблукати лабіринтами рим, подумати, посумувати, порадіти разом із поетами чи письменниками, то без вагань можна взяти збірку Л.Українки, Т.Шевченка, Л.Костенко і знайти там саме те, чого бажаєш. Багато у чому ми зобов'язані письменникам, що навчають цінувати прекрасне мистецтво слова і читати саме ті книжки, які приносять у життя нові яскраві враження, думки, мрії, сподівання...
Книга творить людину.Саме книга, а не телебачення чи щось інше. В ній по краплинам зібрана мудрість багатьох поколінь.І яка б не була людина, всеж хочеться вірити, що в її душі знайде відгук хоча б одна прочитана нею книга. І можливо, в холодний зимовий вечір чи в спекотний літній день рука всеж потягнеться , щоб відкрити книгу якогось славетного автора, що навіки вкарбував своє ім'я на сторінках історії.І тоді думка людини стає яснішою, а серце чистішим, бо немає більшої сили, ніж сила слова.
( З учнівського твору А.Котельник)
